Home > Blog > Uncategorized : Відкритий закритий доступ до реєстру нерухомості.

У лютому 2019 року багато зареєстровані користувачі електронного реєстру нерухомості побачили, що більше не мають до нього доступу.  Сайт кабінету електронних сервісів Мін’юсту запропонував для відновлення доступу пройти повторну реєстрацію з обов’язковим використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Трохи історії. Завдяки реформам Міністра юстиції Петренко, за гранти міжнародних організацій, в жовтні 2015 року заробив відкритий електронний державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ГРВП). Це означало, що будь-яка людина, будь то громадянин України або іноземець, особа без громадянства, міг отримати відкритий доступ до електронного реєстру нерухомості. Для цього необхідно було лише пройти верифікацію і активувати поштову скриньку на порталі mail.gov.ua. До недавнього часу, для входу в кабінет електронних сервісів, користувач міг вибрати три способи входу в реєстр:

– через логін і пароль поштової скриньки mail.gov.ua;

– за допомогою ЕЦП;

– через Bank ID – спосіб верифікації громадян через банки для надання адміністративних послуг через Інтернет.

Однак, 04 лютого 2019 року, якраз перед черговими виборами президента України, Мін’юст вирішив «покращити» якість доступу до відкритих реєстрів нерухомості. На сайті Кабінету електронних сервісів було вивішено оголошення про зміни в порядку отримання інформації з ГРВП. Суть цих змін полягає в необхідності пройти повторну авторизацію, шляхом реєстрації користувача на порталі електронних послуг «Онлайн будинок юстиції» з обов’язковим використанням Електронного цифрового підпису. Другим сюрпризом для користувачів стала зміна оплати за надання інформації з ГРВП. Раніше, до лютого 2019 року, при пошуку інформації по найменуванню власника, реєстр за 23 гривні видавав інформаційну довідку, в якій розкривалися записи по всіх об’єктах нерухомості, а також арештів та інших обтяжень на майно. Тепер же, якщо в реєстрі будуть знайдені кілька записів про об’єкти нерухомості, то щоб отримати інформацію про них, потрібно платити по 23 гривні за розкриття кожного запису. Більш того, тепер також окремо потрібно оплачувати інформацію і про арешти, накладених на власника об’єктів нерухомості.

У зв’язку з цими “поліпшеннями”, до регулятора виникає ряд питань.

Питання №1. Невже у держателя реєстру нерухомості є така необхідність додатково заробляти на кожному запиті про кожному окремому об’єкті нерухомості, що знаходиться у одного і того ж власника? Держателем ГРВП є Державне підприємство «Національні інформаційні системи». Підприємство це було створено чотири роки тому, в травні 2015 року. Згідно з даними єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ДП «НАІС» належить до сфери управління Міністерства юстиції України і є госпрозрахунковим підприємством, що діє на основі самофінансування. Собівартість кожного інформаційного запиту в ГРВП становить 20 гривень, 3 гривні становить комісія, яку бере собі платіжна система за кожну транзакцію. Так от, за весь час існування ДП «НАІС», станом на липень 2019 року видало близько 169 мільйонів інформаційних довідок. Тільки за минулий рік ДП «НАІС» отримало 524 мільйони гривень надходжень від реалізації адміністративних послуг.

Питання №2. Чому наша держава формально заявляє про підтримку іноземних інвесторів, а на ділі обмежує їхні права? Адже для того, щоб стежити за своєю власністю в Україні, іноземному інвестору тепер необхідно:

– особисто приїхати в нашу країну з метою отримання сертифіката електронного цифрового підпису;

– або знайти в Україні людину, на яку видати довіреність на отримання ЕЦП, заплативши при цьому за апостиль і переклад документів. При цьому інвестор піддається ризику шахрайського використання третіми особами свого цифрового підпису

– або звертатися до посередників: нотаріусів, адвокатів, які проситимуть собі мінімум по 200 гривень за кожен такий інформаційний запит.

Питання №3. Чому в інших країнах будь-який користувач може мати віддалений доступ до їх реєстрів нерухомості без отримання ЕЦП, а в Україні це тепер стало неможливо? В якості прикладу наведу нашого північного сусіда, – Російську Федерацію. У них існує своя специфіка отримання виписки з реєстру. Власником електронного реєстру нерухомості в РФ є Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії «Росреестр». Так ось, отримати цікаву інформацію про російську власність може будь-який користувач, незалежно він наявності у нього російської ЕЦП. При подачі запиту за допомогою ЕЦП, відповідь росреестра формується в момент підтвердження оплати. У разі подачі запиту без використання ЕЦП, росреестр висилає відповідь протягом 3-х-5-ти днів.

Висновки поки невтішні. Україна декларує гармонізації внутрішнього законодавства з європейським правовим полем, освоюючи солідні гранти на створення відкритих даних. Проте на догоду політичним віянням, таким як президентські вибори, вводяться штучні обмеження на доступ до інформації реєстру нерухомості. Залишається сподіватися на те, що нова влада зверне увагу на обмеження прав користувачів реєстру нерухомості і змінить на краще свою державну політику у сфері доступу до інформації.

CategoryUncategorized

© 2019 все права защищены.

Разработка сайта Разработка сайта
ЗАПРОСИТИ БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ